Якушинецька об’єднана територіальна громада створена в результаті прийняття окремих рішень «Про добровільне об’єднання територіальних громад»: Майданської сільської ради (рішення 9 сесії 7 скликання від 05 вересня 2016р.), Ксаверівської сільської ради (рішення 8 сесії 7 скликання від 06 вересня 2016р.), Якушинецької сільської ради (рішення 11 сесії 7 скликання від 06 вересня 2016р.).
Назва органу місцевого самоврядування Якушинецької об’єднаної територіальної громади – Якушинецька сільська рада.
Якушинецькій об’єднаній територіальній громаді підпорядковуються 8 населених пунктів: с. Якушинці, с. Зарванці, сел. Березина, с. Лисогора, с. Ксаверівка, с. Майдан, с. Слобода-Дашковецька, с. Некрасово.
Адміністративним центром громади є село Якушинці.
Село Якушинці (в минулому Якошинці) – село в Україні Вінницького району Вінницької області. Перша письмова згадка датується 1350 роком.
У далекому минулому на північному боці, приблизно в 1 км від нинішнього села, знаходилося скіфське поселення (городище). Колись високі земляні вали, які оточували поселення трьома рядами (по три стіни з кожного боку), століттями руйнувалися. Те місце, де було городище заросло зараз густим лісом. За розповідями старожилів, ще недавно на місці поселення були підземні ходи (печери), люди знаходили стародавні монети, прикраси з дорогоцінних металів.
Існує давня легенда, яка сповіщає про те, що два біглі козаки Якуш та Зарван зустрілися в дрімучому лісі біля струмка і довго розмовляли. Добре познайомившись, вирішили нікуди не йти далі. Один на одному боці річечки, другий на другому поставили свої хатинки.
Якушинці належали брацлавським шляхтичам — Якушинським, з 17 ст. — Нітославським, пізніше Прушинським та в 19 ст. — Руссановським.
Протягом 1624-1630 років, за часів Митрополита Петра Могили, в часи польського планування на Правобережжі, в Якушинцях була побудована церква Святого Миколая. Польська влада дозволила побудувати церкву в лісі між селами Мізяківські Хутори, Якушинці, Зарванці, Лисогора.
У 1650 році ця церковиця була перевезена з лісу в село і обслуговувала аж до середини XIX ст. від цієї церкви нічого не залишилося, її спалили конфедерати. Галявина у лісі, де стояла церква і досі носить назву «Церковиця». Відомо також, що в Якушинцях була цукровня, 2 млини, винокурня, католицька капличка.
На території села виявлено поселення трипільської культури.
У селі бере початок річка Брусничівка, ліва притока Вишні.
1 серпня відзначається престольне свято Серафима Саровського та День села Якушинці.
Видатні історичні особи:
- Петро Якса-Биковський (31 січня 1823 с. Якушинці — 1889 Варшава) — письменик, етнограф, засновник та керівник театру в Кам'янці-Подільському.
- Віталій Рева (1938 с. Якушинці — 2012) — український автомобіліст, державний службовець і громадський діяч. Народний депутат України першого скликання, заслужений працівник транспорту України.
- Степан Килимник (1890–1963) — історик, етнограф та педагог, дійсний член Наукового товариства імені Шевченка та Української вільної академії наук.