29-30 вересня ми вшановуємо пам'ять жертв однієї з найбільш трагічних сторінок історії – Бабиного Яру.

Гортаючи фотографії Бабиного Яру, мимоволі відчуваєш дежавю. Кадри Києва 1941 року болісно перегукуються з фотографіями Бучі 2022-го.

29–30 вересня 1941 року в Бабиному Яру нацисти розстріляли 33 771 єврея. Ця кількість зафіксована у звіті німецької зондеркоманди 4а. Масові вбивства тривали й надалі протягом окупації Києва. Загальну кількість загиблих у Бабиному Яру за 1941–1943 роки оцінюють приблизно у 100 тисяч осіб.

Бабин Яр став одним із найвідоміших символів Голокосту в Україні – «Голокосту від куль». Тут нацисти знищували євреїв та інших жертв окупаційного режиму.

Упродовж російської окупації Бучанської громади у 2022 році загинули сотні мирних жителів. Ці кадри, розділені десятиліттями, знову нагадують про ціну людського життя.

Цей колаж не ставить знак рівності між двома трагедіями. Він нагадує про інше: злочини проти цивільного населення не повинні ставати забутою сторінкою історії чи зникати у вирі часу.

Пам’ятати про Голокост – означає пам’ятати, до чого здатні ненависть, знецінення людського життя та безкарність.

Пам’ять не порівнює жертв.
Пам’ять повертає їм імена.